Історія одного винаходу — як з’явився штучний кришталик для лікування зрілої катаракти
Як і багато геніальних винаходів, штучний кришталик був відкритий волею випадку. Лікування катаракти з допомогою імплантації штучного кришталика могло запізнитися на багато-багато років.
Винаходу сприяла спостережливість англійського офтальмолога Гарольда Рідлі. Спочатку він і кришталиком не був — так, шматочок прозорого пластику, що потрапив в око.
Як бойові поранення англійських льотчиків врятували від сліпоти мільйони людей
… Йде друга світова війна. Англійські льотчики захищають небо Англії від фашистської авіації. Бої йдуть не на життя, а на смерть.
Скло з плексигласу в кабінах винищувачів (від куль — від пострілів) розлітається на осколки. У тих, що вижили, льотчиків «на пам’ять» в оці залишаються крихітні шматочки плексигласу.
Лікарі зауважують, що чужорідне тіло не тільки не викликає запалення, але прекрасно приживається в очному яблуці. Хірург Гарольд Рідлі вирішує використовувати це дивовижне відкриття на благо людству — зробити з плексигласу штучний кришталик. Адже від катаракти — хвороби, при якій кришталик мутніє і зір погіршується — люди страждали з давніх часів, і хвороба вважалася невиліковною.
Що таке катаракта?
З віком центральна частина кришталика ока стає більш щільною, жовтіє і втрачає прозорість. Процес постійно прогресує, і чим мутніше кришталик, тим менш чітке зір. Зріла катаракта може настільки знизити зір, що людина стає практично сліпим.
Робота зі створення першої інтраокулярної лінзи (ІОЛ) — штучного кришталика — почалася на базі англійської компанії «Райнер». 29 листопада 1949 року Рідлі зробив революцію в офтальмології — імплантував в око 45-річної пацієнтки перший штучний кришталик з поліметилметакрилату, після видалення катаракти.
Так Великобританія стала піонером і світовим лідером у виробництві штучних кришталиків. Люди в усьому світі отримали можливість повернення повноцінного зору після видалення катаракти, а Гарольд Рідлі за своє досягнення в 1999 році отримав від королеви Єлизавети лицарське звання.
Що таке кришталик і для чого він потрібен?
Кришталик — біологічна лінза, яка забезпечує:
- проходження світла до сітківки;
- светопреломление;
- фокусування зору на предметах, що знаходяться на різній відстані;
- захист склоподібного тіла ока від мікроорганізмів при запальних процесах.
Штучні кришталики завжди виготовлялися з біосумісних матеріалів. Сьогодні найчастіше їх роблять з акрилу, гідрогелю, силікону.
Лідером у виробництві штучних кришталиків донині залишається компанія «Райнер», яка виготовляє свої лінзи лише в Англії. ІОЛ «Райнер» містять 26% води, що робить їх максимально наближеними до природного природному кришталику ока людини.
Згодом операція із заміни кришталика стає «на потік», потім хірурги навчилися проводити її через невеликий прокол і всього за 5 — 7 хвилин. У офтальмологів з’являється можливість підбирати інтраокулярних лінз суто індивідуально, розраховуючи оптичну силу для кожного пацієнта. Але відмовитися від окулярів після цієї операції не вдається. Адже штучний кришталик — лінза монофокальна. Вона забезпечує хороший зір на певній дистанції — або поблизу, або вдалину.
Якщо пацієнту така лінза імплантована з розрахунком, щоб він добре бачив вдалину, то для читання він буде користуватися окулярами. Якщо ж монофокальна лінза відкоригувала йому «ближнє» зір, то для корекції далекого він буде носити окуляри. Але і такий компроміс став великим щастям для пацієнтів, у яких катаракта забирала можливість бачити світ навколо чітким і ясним.
Наука ж не стоїть на місці — вже до кінця ХХ століття офтальмологи почали використовувати мультифокальні лінзи.
Мультифокальна лінза — це останнє слово в мікрохірургії катаракти та рефракційної хірургії. Використання таких лінз дозволяє домогтися однаково хорошого зору без використання окулярів і вдалину, і поблизу. Ці лінзи мають надточні оптичні характеристики, що дозволяють проектувати зображення в різні точки одночасно.
Сучасні штучні кришталики — це відмінний оптичний «інструмент».
Может ли здоровая диета предотвратить катаракту ?