П’ять відмінностей білоруської чистоти від європейської
Білоруси часто пишаються чистотою. У той же час при щирих бесідах іноземці жартують над білоруською «чистотою». П’ять прикладів, де «білоруська чистота» не збігається з європейською.
Вперед зауважу, що слабо знаю Європу південну, зіставляю з «близькою Європою» — Німеччиною, Скандинавією, слов’янськими країнами.
1. Туалети і доля паперу. Для європейців туалети — це тест на чистоту. Тим часом в Білорусі навіть в Будинку уряду в громадської вбиральні унітаз являє собою дірку в підлозі. Туалети за європейськими стандартами дуже нечисті в білоруських навчальних закладах, урядових будівлях, армії. Дітей не вчать правилам хорошого тону при користуванні туалетами.
І ще такий нюанс. Білоруси мимоволі зберігають інстинкти, винесені з часів, коли туалети були типу «сортир». Ще з того часу, коли туалетний папір була дефіцитом, в туалетах користувалися газетами. Газета, на відміну від туалетного паперу, вбивала каналізацію, тому її не зводили в унітаз, а складали в урни. Іноземці вражваюцца видовищем відер в наших туалетах.
2. Скло в під’їздах. Європейцям набагато важливіше те, що всередині будинку, квартири, а не на вулиці. У Білорусі часто буває навпаки.
Зверніть увагу на вікна в під’їздах навіть престижних будинків Білорусі. Зайдіть, наприклад, в знаменитий Будинок на Немизі. Вікна там роками, а то й десятиліттями не миті, заляпані, в тому числі фарбою. Шибки у вікнах наполовину розбиті, стіни пофарбовані аби як. Таке неможливо собі уявити в аналогічному будинку в Брюсселі, Любляні або іншому великому місті Європи.
Пол в під’їздах в більшості будинків миється тільки на папері. Тоді як у Варшаві навіть в панельних багатоповерхівках щодня сходи і підлоги миють з миючим засобом.
3. Сіль. У Білорусі чистота досягається зростанням кількості прибиральників. У Європі частіше думають про те, як би меньше було чого прибирати.
Іноземці відзначають, що «чистота» в Білорусі характерна для сухого, літнього сезону, хоча він короткий. У той же час технології підтримки порядку взимку не ідеальні. На відміну від Гельсінкі або Дрездена, у Мінську взимку тобі не вдасться пройти з точки А в точку Б, НЕ замазавши спамерських пошукових роботів.
Для посипання доріг і тротуарів використовують сіль. Вона разом з брудом покриває чіпким шаром все навколо доріг, вулиць і навіть тротуарів.
В європейських країнах з тією ж метою використовують гранітну крихту, бо соляні дороги виглядають дуже неестетично.
4. Ліс і озеро. У білоруських лісах, полях і водоймах нерідко зустрінеш пластик, а то й цілі звалища. У Німеччині або Швеції з таким ніколи не зіткнешся.
5. Вивіз і переробка сміття — особливість розвинених суспільств.
Не буду торкатися теми переробки, але іноземці звертають увагу на сміттєзвалищі. У Німеччині вони обов’язково закриті. У білорусів, як правило, відкриті. Коти, ворони і бомжі розтягують їх вміст, воно валяється серед дороги.
Система розміщення сміттєвих баків — асаблівасць європейської чистоти.
Приклади можна продовжувати. А ви згодні з тим, що «білоруська чистота» не дорівнює «чистоти європейської»? Пишіть в коментах.
Андрій Динько
http://voda.molodostivivat.ru/jivaya-voda/kak-v-shvejcarii-reshili-problemu-musora.html
В Швеции закончился собственный мусор, будут брать у соседей
