История мирового налогообложения — дань, оброк, налог
Эволюция мирового налогообложения oт дани в древнем oбществе дo современных систем налогообложения
Історія світового оподаткування від данини в стародавньому суспільстві до сучасних екологічних податків.
Автор: Лев Шевченко
Податки — головна запорука існування держави, відповідно історія оподаткування безпосередньо пов’язана з історією існування держав. Правда, слід відрізняти такі явища, як данину і оброк від оподаткування — перші два з’явилися ще до держав і частіше увазі натуральний побори — їжею, товарами і навіть людьми. Данина накладалася на окремі народи, селища або племена.
Переможені народи платили данину васалам після поразки у війні, фактично на основі данини розвинулася і африканська работоргівля — сильні африканські держави продавали переможених ворогів в рабство європейцям.
Податкова ж система почала розвиватися тільки з появою грошей. Універсальний еквівалент значно спростив побори — збирай гроші, і витрачай їх на що хочеш. Як зазначає британський публіцист-економіст Сіріл Паркінсон, «Історія податків в широкому сенсі — це історія воєн, історія того, як військові податки залишаються в силі після війни»
Перші податки збиралися насамперед на утримання військової машини держави. Володарі тих часів не особливо замислювалися про лібералізацію податкового тягаря, і через це нерідко спалахували народні хвилювання — так звані «народні бунти»
Свідками одного з них стали і ми в листопаді-грудні 2011-го, коли українці повстали проти нового податкового кодексу уряду Азарова.
Що ж змушувало людей в стародавні часи платити податки і данину? В одних випадку — безвихідність ситуації: наприклад, який-небудь кмітливий володар встановлював данину за використання переправи або гірського перевалу. В інших випадках вдячні жителі вручали правителю дар за забезпечення їх безпеки.
Оподаткування в давнину
До виникнення перших демократичних суспільств Північної Америки і Європи, податки платили лише нижчі верстви суспільства — ремісники, торговці, селяни. На їхні плечі лягло забезпечення розрослася державної машини і наповнення армії рядовим складом.
Греція та Рим
Вільні жителі Стародавньої Греції податки зовсім не платили, обмежуючись добровільними пожертвами, однак у воєнний період податкові збори вводилися для всього населення.
Римська система працювала аналогічно — податки вводилися тільки у воєнний час, проте, враховуючи частоту римських переможних воєн можна уявити, наскільки часто це траплялося.
Жителі завойованих провінцій обкладалися всілякими податками в обов’язковому порядку, щоб зайвий раз продемонструвати їх підлегле становище.
Сучасна система оподаткування в чому успадковує римську. Так, саме за часів Стародавнього Риму з’явилися такі поняття, як прямі податки, що коливаються в залежності від доходів платника податків; непрямі податки, закладені в ціні товару, у тому числі і акциз, і такі поняття як фіскал і ценз, за минулі століття адаптировавшиеся до нових умов.
У результаті до кінця існування Римської імперії різниця між казково багатої державної верхівкою і вічно пригніченими імперією жителями захоплених провінцій призвела до масовими народних хвилювань і поступового розпаду однієї з найбільших імперій.
ЧИТАЙТЕ: Золотая Орда
Середньовіччя
Громадська деградація Середніх століть торкнулася не тільки культуру і побут, а й матеріальну політику. Податки практично зникли, держава жила тільки за рахунок поборів, стягуваних феодалами з безправних селян.
Перші спроби ввести прибутковий податок виявилися невдалими — то піднімалися повстання, які закінчувалися пограбуванням маєтків і вбивством знаті, то збирачів податків били до напівсмерті або забирали на примусові роботи до господарства.
Через 200 років, в 1641, англійський парламент знову зробив спробу повернути прибутковий податок, але затія знову привела до фізичного знищення збирачів. В кінці-кінців уряд нарешті визнало, що прибутковий податок «не підходить Англії».
Новий час
В епоху Відродження податкова система потроху почала повертатися до римської моделі. Знову повернулися непрямі — подушний і прибутковий зі ставками від 10 до 15% і прямі податки — акциз від 5 до 25%. Освічений час породило перші наукові праці на тему оподаткування.
Шотландський економіст XVIII століття Адам Сміт стверджував, що податки не є повинністю, а навпаки — свободою. У своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» Сміт встановив основні принципи оподаткування, актуальні і зараз:
1) Піддані держави повинні брати участь в утриманні уряду відповідно доходу, який він отримують внаслідок заступництва і захисту держави. Дотримання цього положення або нехтування ним призводить до так званого рівності або нерівності оподаткування;
2) Податок, який зобов’язується сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк сплати, спосіб платежу, сума платежу);
3) Кожен податок повинен стягуватися тим способом або в той час, коли платнику найзручніше оплатити його;
4) Кожний податок має бути так задуманий і розроблений, щоб він брав і утримував з кишені народу якомога менше понад те, що він приносить скарбниці держави. Цей принцип передбачає, що на забезпечення збору податку повинно витрачатися якомога менше коштів, так як ці кошти доводиться враховувати в самому податок. (Спростив текст)
Вперше прибутковий податок у сучасному вигляді ввела Британія в 1799 через війну з Наполеоном. Передбачалася ставка в 10% з усіх доходів, що перевищують £ 200 на рік, і знижена ставка для доходів від £ 60 до £ 200 на рік, а також податкове звільнення для тих, хто отримував менше £ 60 в рік. Крім того, Генріхом III були введені забавні додаткові податки — за володіння капелюхами (4 фунта за головний убір), набалдашниками для тростин, і менш кумедними — на прислугу і володіння каретою.
Податок був введений як тимчасовий, і після перемоги над Францією в 1816 році британська влада його скасували. Однак подібний спосіб оподаткування показав себе досить-таки зручним для держави, і через 26 років його повернули для зміцнення державної скарбниці. Заодно скасувавши безглузді податки на капелюхи і предмети побуту.
Сучасність
В інших європейських країнах до використання прибуткового податку поступово прийшли на рубежі XIX і XX століть. У Російській імперії спеціальний прибутковий збір ввели в 1916 році для громадян, чиї доходи перевищували річний прожитковий мінімум в 850 рублів.
Ставка залежала від категорії громадян — від 6 рублів до максимальної ставки в 48 тисяч рублів, чиї щорічні доходи перевищували 400 тисяч. Після жовтневої революції податок втратив свій сенс, але в 1922 році при НЕП він був відновлений.
З 1943 року прибутковий податок сплачували лише мають власний дохід громадяни, а в 1960 році Законом «Про скасування податків з заробітної плати робітників і службовців» прибутковий податок на зарплату був скасований.
Налoги не имеют пpaва на существoвание
Чим Американська система освіти відрізняється від Російської
